Дмитро Корчинський

ЧАС СИЛИ СТАНЕ ЩЕ

Час сили стане ще.
Сто з'╖деться шляхетних.
З╕йде старшина
╤з глибин портрет╕в темних
Переступаючи бронзов╕ рами
Недарма маляр╕ ╖х малювали.
В музеях тр╕сне скло
Над збро╓ю старою,
Рук╕в'я рад╕сно торкнеться
До нього звикло╖ долон╕.
Загра╓ зголодн╕ле лезо,
Холодним буде блиск меча
А шабл╕ досконалий вигин
Пологий вигин ши╖ до плеча
Геометрично тонко перетне
╤ перша кров додолу потече.
Сто з'╖дуться. Гор╕тимуть м╕ста
Бандура, бубон ╕ соп╕лка.
Там буде музика проста.
Там буде б╕йка ╕ в зудар╕
На списи надягатимуть серця.
Лет╕тиме розк╕шне полювання.
Жупан╕в блиск ╕ сяйво хоругов,
Знов стане час поразок й перемог,
Смерть буде в фавор╕, потреби
В метал╕ гострому зростуть,
А ц╕ни на життя впадуть.
╤ знову полетять по степу козаки,
Знов свинопаси стануть пасти свин╕.
Ти чу╓шь звук далеко╖ сурми?
Пожеж╕ бачиш в╕дблиски бл╕д╕?
На мить прокинься.
Повернися на жив╕т.
Молися, холопе, щоб сон тв╕й не в╕дбувся:
Пан в╕д'╖здив на триста л╕т
╤ ось в╕н повернувся.