Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ

СКЛО

Диван ╕ я.
╤сну╓ стеля
╤ меланхол╕я моя
М╕ж мною, стелею, диваном.

Ст╕на. Картина: степ за склом,
На обр╕╖ козак,
Дв╕ хмарки у висот╕ над козаком.
Диван ╕ стеля. С╕ре за в╕кном -
Це все, що ╓. Чого нема - за склом.
Степ, сонце ╕ козак...
Для чого я по цей б╕к скла?
Так, стати задом до в╕кна,
Схилити голову, напружить м'язи ши╖,
Розб╕г, в скло головою БАХ!
Короткий терм╕н темряви,
Вдаря╓ сонце по примружених очах.
Степ. Трави колять ноги.
Б╕гом до обр╕ю, де майже зник козак...

Для чого, друже дурню,
Сто╖ш ти перед склом
╤ все ще не б╕жиш
По степу босон╕ж
Усл╕д за козаком.