У безпосередньому наближенні ворога, стріляючи, окопуючись, переховуючись, нападаючи, бійці подібні до бомжів. Присутність смерті спрощує. Чим далі від фронту, тим вояки бравіші, зухваліші, тим більше мають зброї, бронежилетів, нашивок, у глибокому запіллі вояки вповні подібні на образ вояка у твоїй свідомості.

Уявляють підпілля: обличчя у масках, батальони вночі вкрадаються у сонне місто, явочні квартири, радіоміни, паролі, чорні окуляри. Все це буває потрібне настільки, наскільки "понти" є підставою політики.

Але втаємничені знають, що це поет-романтик може хотіти виглядати як терорист, а терорист мусить виглядати як поет-романтик. Це справа безпеки та справа смаку.

Сила переховується у порожнечах між формою та змістом. Чим більше форма не відповідає змістові, тим більше порожнечі й тим більше сили.

Страшно, коли об'єкт не відповідає функції. Коли ходить перехожий - це не страшно. Страшно, коли ходить мрець. Не вражає пістолет, що стріляє. Вражає, коли стріляє стіл. Страшно, коли буденні люди починають робити неочікувані рухи, коли звичні речі й звичні люди раптом виробляють щось, абсолютно невластиве.

СТРАХ - це обвал лоґіки. МИ - це стіл, що стріляє.

Славко якось розповів мені, що десь вичитав за одну дівчинку в Японії, яка у шістнадцять роів брала участь у пацифістському русі. Якось студентська демонстрація, до якої вона приєдналася, була брутально розігнана поліцією. Всі були побиті. Дівчинка відчула, що її гідність принижино, попередні уявення про світ перестали мати місце. Вона стала перед новими питаннями та у пошуках відповідей звернулася до свого діда, колишнього офіцера імператорської армії, людини доброго виховання та цікавої біоґрафії. Той процитував їй слова монаха, ім'я ктрого з сімнадцятого сторіччя шанується у Японії. Монах з подібного приводу висловився так: "Одна людина - одне вбивство". "Так от, він не мав рації, - мовив дід, - одна людина - багато, дуже багато вбивств".

Дівчинку звали Фукіморо. Вона стала однією з найбільш відомих лівих терористок двадцятого віку.

А я скажу так: "Багато людей - жодного вбиаства". Це члени філософського гуртка здатні до революційного терору, а банді ліпше вдається блеф.

Лицарські об'єднання діяли як чернечі братства саме тому, що не було більшої невідповідності. Так сильніше виходило.

Вони нас своєю демократією. Ми їх нашим революційним насильством.

Націонал-соціалістів згубили не союзники, а поганий смак. Навіщо на есесівських кашкетах були черепи, а не фіалки?

Механізмом прирощеня сили від невідповідності форми сутності є революція.

Революція здійснюється щоразу, як вихід за межі визначеної системи, туди, де старі детермінанти втрачають сенс. Наприклад, існують якісь можливості ведення війни, існує світ, зумовлений цими можливостями, і події перебігають цілком у річищі цих можливостей. Свобода здійснюється у виборі з можливостей, що існують. Більша свобода полягає у тому, щоб стати, щоб винайти стрем'я, або шаблю, або впорядкований стрій кавалерії, або прибити тези на церковних дверях й тим зруйнувати стару систему детермінант, посміявшись над попередніми способами ведення війни. "Свобода є неґативний атрибут краси душі". Після революції зміст поступово заповнює нову форму і революція потрібна знову.

Повстають не проти установ, а проти технолоґії. Будь-яка революція є технолоґічною революцією, і що б нам не втирали за "консервативну революцію", будь-яка революція є революцією зліва. Але ліва має сенс лише у присутності правого. Не несприйняття, а знудження. Не заперечення, а перевищення. Переможене не тоді, коли знищене, а тоді, коли стає несуттєвим.

Перебування ПОНАД є дзен.

Наш дзен має до дзен буддизму таке саме відношення, як Also sprach Zarathustra Ніцше до зороастризму.

Дзен - це не порожнеча, це присутність порожнечі, поряд з переповненістю. Де переповненість має не меншу цінність, ніж порожнеча. Я гойдаюся на хвилях власної меланхолії та рефлексую на дозвіллі. Гойдатись на хвилях - значить перебувати над ними.

Людина - це море. Увійти у дзен - означає запустити човник.

Раніше я думав, що Євангельські заповіді - це моральні абстракції для застосування в пустелі. А насправді - це практичні поради з революційного досвіду. Треба любити ближнього якомога інтенсивніше - це заощаджує час, а любов до Бога допомагає пережити в'язницю.

Гойдатися на хвилях - це стрибати з вершини на вершину, весь час намагаючись перебувати в екстремумі. Душа переповнена і все, чим вона переповнена може бути використане, як зброя.

Душа - накопичені стани. Стани - орґани дії. Людина несе у собі взаємопротилежні рефлекси та стани для того, щоб перемагати.

Необмежені амбіції та велика скромність дають панування.

Руйнівна аґресія та відраза до насильства зумовлюють шляхетність. Інстинкт самозбереження та воля до смерті народжують силу. Любов до жінок та целібат підіймають дух.

Бунт та дисципліна складають революцію.

Лівою та правою руками слід бити почерзі.