У безпосередньому наближенн╕ ворога, стр╕ляючи, окопуючись, переховуючись, нападаючи, б╕йц╕ под╕бн╕ до бомж╕в. Присутн╕сть смерт╕ спрощу╓. Чим дал╕ в╕д фронту, тим вояки брав╕ш╕, зухвал╕ш╕, тим б╕льше мають збро╖, бронежилет╕в, нашивок, у глибокому зап╕лл╕ вояки вповн╕ под╕бн╕ на образ вояка у тво╖й св╕домост╕.

Уявляють п╕дп╕лля: обличчя у масках, батальони вноч╕ вкрадаються у сонне м╕сто, явочн╕ квартири, рад╕ом╕ни, парол╕, чорн╕ окуляри. Все це бува╓ потр╕бне наст╕льки, наск╕льки "понти" ╓ п╕дставою пол╕тики.

Але вта╓мничен╕ знають, що це поет-романтик може хот╕ти виглядати як терорист, а терорист мусить виглядати як поет-романтик. Це справа безпеки та справа смаку.

Сила перехову╓ться у порожнечах м╕ж формою та зм╕стом. Чим б╕льше форма не в╕дпов╕да╓ зм╕стов╕, тим б╕льше порожнеч╕ й тим б╕льше сили.

Страшно, коли об'╓кт не в╕дпов╕да╓ функц╕╖. Коли ходить перехожий - це не страшно. Страшно, коли ходить мрець. Не вража╓ п╕столет, що стр╕ля╓. Вража╓, коли стр╕ля╓ ст╕л. Страшно, коли буденн╕ люди починають робити неоч╕куван╕ рухи, коли звичн╕ реч╕ й звичн╕ люди раптом виробляють щось, абсолютно невластиве.

СТРАХ - це обвал ло╢╕ки. МИ - це ст╕л, що стр╕ля╓.

Славко якось розпов╕в мен╕, що десь вичитав за одну д╕вчинку в Япон╕╖, яка у ш╕стнадцять ро╕в брала участь у пациф╕стському рус╕. Якось студентська демонстрац╕я, до яко╖ вона при╓дналася, була брутально роз╕гнана пол╕ц╕╓ю. Вс╕ були побит╕. Д╕вчинка в╕дчула, що ╖╖ г╕дн╕сть принижино, попередн╕ уявення про св╕т перестали мати м╕сце. Вона стала перед новими питаннями та у пошуках в╕дпов╕дей звернулася до свого д╕да, колишнього оф╕цера ╕мператорсько╖ арм╕╖, людини доброго виховання та ц╕каво╖ б╕о╢раф╕╖. Той процитував ╖й слова монаха, ╕м'я ктрого з с╕мнадцятого стор╕ччя шану╓ться у Япон╕╖. Монах з под╕бного приводу висловився так: "Одна людина - одне вбивство". "Так от, в╕н не мав рац╕╖, - мовив д╕д, - одна людина - багато, дуже багато вбивств".

Д╕вчинку звали Фук╕моро. Вона стала одн╕╓ю з найб╕льш в╕домих л╕вих терористок двадцятого в╕ку.

А я скажу так: "Багато людей - жодного вбиаства". Це члени ф╕лософського гуртка здатн╕ до революц╕йного терору, а банд╕ л╕пше вда╓ться блеф.

Лицарськ╕ об'╓днання д╕яли як чернеч╕ братства саме тому, що не було б╕льшо╖ нев╕дпов╕дност╕. Так сильн╕ше виходило.

Вони нас сво╓ю демократ╕╓ю. Ми ╖х нашим революц╕йним насильством.

Нац╕онал-соц╕ал╕ст╕в згубили не союзники, а поганий смак. Нав╕що на есес╕вських кашкетах були черепи, а не ф╕алки?

Механ╕змом прирощеня сили в╕д нев╕дпов╕дност╕ форми сутност╕ ╓ революц╕я.

Революц╕я зд╕йсню╓ться щоразу, як вих╕д за меж╕ визначено╖ системи, туди, де стар╕ детерм╕нанти втрачають сенс. Наприклад, ╕снують як╕сь можливост╕ ведення в╕йни, ╕сну╓ св╕т, зумовлений цими можливостями, ╕ под╕╖ переб╕гають ц╕лком у р╕чищ╕ цих можливостей. Свобода зд╕йсню╓ться у вибор╕ з можливостей, що ╕снують. Б╕льша свобода поляга╓ у тому, щоб стати, щоб винайти стрем'я, або шаблю, або впорядкований стр╕й кавалер╕╖, або прибити тези на церковних дверях й тим зруйнувати стару систему детерм╕нант, посм╕явшись над попередн╕ми способами ведення в╕йни. "Свобода ╓ не╢ативний атрибут краси душ╕". П╕сля революц╕╖ зм╕ст поступово заповню╓ нову форму ╕ революц╕я потр╕бна знову.

Повстають не проти установ, а проти техноло╢╕╖. Будь-яка революц╕я ╓ техноло╢╕чною революц╕╓ю, ╕ що б нам не втирали за "консервативну революц╕ю", будь-яка революц╕я ╓ революц╕╓ю зл╕ва. Але л╕ва ма╓ сенс лише у присутност╕ правого. Не несприйняття, а знудження. Не заперечення, а перевищення. Переможене не тод╕, коли знищене, а тод╕, коли ста╓ несутт╓вим.

Перебування ПОНАД ╓ дзен.

Наш дзен ма╓ до дзен буддизму таке саме в╕дношення, як Also sprach Zarathustra Н╕цше до зороастризму.

Дзен - це не порожнеча, це присутн╕сть порожнеч╕, поряд з переповнен╕стю. Де переповнен╕сть ма╓ не меншу ц╕нн╕сть, н╕ж порожнеча. Я гойдаюся на хвилях власно╖ меланхол╕╖ та рефлексую на дозв╕лл╕. Гойдатись на хвилях - значить перебувати над ними.

Людина - це море. Ув╕йти у дзен - означа╓ запустити човник.

Ран╕ше я думав, що ╢вангельськ╕ запов╕д╕ - це моральн╕ абстракц╕╖ для застосування в пустел╕. А насправд╕ - це практичн╕ поради з революц╕йного досв╕ду. Треба любити ближнього якомога ╕нтенсивн╕ше - це заощаджу╓ час, а любов до Бога допомага╓ пережити в'язницю.

Гойдатися на хвилях - це стрибати з вершини на вершину, весь час намагаючись перебувати в екстремум╕. Душа переповнена ╕ все, чим вона переповнена може бути використане, як зброя.

Душа - накопичен╕ стани. Стани - ор╢ани д╕╖. Людина несе у соб╕ вза╓мопротилежн╕ рефлекси та стани для того, щоб перемагати.

Необмежен╕ амб╕ц╕╖ та велика скромн╕сть дають панування.

Руйн╕вна а╢рес╕я та в╕драза до насильства зумовлюють шляхетн╕сть. ╤нстинкт самозбереження та воля до смерт╕ народжують силу. Любов до ж╕нок та цел╕бат п╕д╕ймають дух.

Бунт та дисципл╕на складають революц╕ю.

Л╕вою та правою руками сл╕д бити почерз╕.