Те, що мова ╕ ментальн╕сть ╕нтимно пов'язан╕, загальнов╕домо. Для характеристики особливостей ╖х вза╓мозв'язку в укра╖нськ╕й мов╕ проанал╕зу╓мо глибинний зм╕ст укра╖нських сл╕в шляхом пор╕вняння його з глибинним зм╕стом однозначних сл╕в рос╕йсько╖ мови. Рос╕йська мова обрана нами для пор╕вняння виключно з т╕╓╖ причини, що це ╓дина мова, яку на Укра╖н╕ зна╓ кожен, отже кожен може критично оц╕нити наш анал╕з ╕ перев╕рити в╕рог╕дн╕сть висновк╕в.

Пор╕вню╓мо слова, що в сучасних мовах вважаються однозначними, тобто такими, як╕ вс╕ рос╕йсько-укра╖нськ╕ ╕ укра╖нсько-рос╕йськ╕ словники ставлять поряд як в╕дпов╕дн╕ ╕ вза╓мозам╕нн╕. Словники побудован╕ на встановленн╕ тотожност╕ сл╕в як ╕нформац╕йних сигнал╕в. Ми ж, беручи ц╕ тотожн╕ за словниками пари, пор╕вня╓мо ╖х перв╕сне, глибинне, символ╕чне значення.

Скажемо наперед, що пропоноване пор╕вняння не ма╓ на мет╕ звеличити чи принизити якусь ╕з двох мов. Сьогодн╕, за словниковими запасами, обидв╕ мови безм╕рно багат╕ на поняття й слова. Як укра╖нська, так ╕ рос╕йська мова за останн╕ десятил╕ття засво╖ла або почала широко вживати так╕ укра╖нськ╕ слова як селяни (крестьяне), рос╕яни (русские), хл╕бороби (землепашцы), держава (государство), д╕вчата (девушки) ╕ т.д. ╕ т.п.

Ми будемо анал╕зувати не ц╕ нов╕ запозичен╕ слова, а власн╕ словотвори, що виникли сотн╕ рок╕в тому, слова, як╕ й виявляють ментальн╕сть, покладену в ╖х основу. Зрозум╕ло, що пор╕внювати вс╕ десятки тисяч сл╕в обох мов тут нема╓ н╕ можливост╕, н╕ потреби. Розглянемо лише центральн╕ поняття про державу, сусп╕льство, родину, осв╕ту, поступ тощо.

Виявлен╕ в попередньому текст╕ розд╕лу основн╕ св╕тоглядн╕ ╕де╖ укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕деолог╕╖ проступають вже при пор╕внянн╕ найзагальн╕ших терм╕н╕в: "кра╖на", "Батьк╕вщина", "держава", "громадянство".

"Кра╖на", "Край" (к+рай), тобто те, що вид╕лене богом Ра, спрямоване до Раю, до Храму сонця. Рос. в╕дпов╕дник - "страна", тобто "сторона", та чи ╕нша; тобто щось пасивне, безяк╕сне.

"Батьк╕вщина" ("В╕тчизна"), тобто батьк╕вський край, земля предк╕в. Рос. в╕дпов╕дник - "Родина", тобто там де народився; безв╕дносно до батьк╕вського краю. Зв╕дси й вираз: "моя новая Родина". Для укра╖нця "ново╖ батьк╕вщини" не ╕сну╓, бо земля предк╕в лише одна. Неможлив╕ для укра╖нця й сьогодн╕шн╕ висловлювання деяких рос╕йських великодержавник╕в - "Наша Родина везде, где живут русские".

Укра╖нський ментал╕тет теж зна╓ слово "родина", але воно значно вужче, н╕ж "батьк╕вщина", це, по сут╕, лише р╕дня. Так само й рос╕йська мова зна╓ слово "Отчизна" ("Отечество"), але тут воно вжива╓ться лише поетами, вченими й пол╕тиками для високого стилю. Це й зрозум╕ло, бо його ментальне кор╕ння не властиве ╕мперськ╕й ╕деолог╕╖, слово ╓ явною калькою з укра╖нсько╖, як ╕ слово "отец". По це св╕дчить в╕дсутн╕сть етимолог╕чного кореня у слова "отец" ╕ наявн╕сть такого кореня у слова "в╕тець".

"Держава" - сусп╕льна орган╕зац╕я, яка "держить", "утриму╓ разом" певну громаду людей. Рос. в╕дпов╕дник - "государство", тобто сусп╕льна орган╕зац╕я, яка склада╓ться з государя (або самодержавця) ╕ його п╕дданих.

"Громадянство" - належн╕сть до "громади" (в╕льно╖, самокеровано╖ сусп╕льно╖ орган╕зац╕╖ з виборним кер╕вництвом). Рос. в╕дпов╕дник - "гражданство" - належн╕сть до прив╕лейованого ("служилого") прошарку п╕дданих "государя", а саме до населення "гражд" (укр╕плених пункт╕в). Населення поза граждами (як правило, це упокорен╕ народи й народност╕ - "инородцы"), очевидно, не мало й тих куцих прав, як╕ мали "граждане".

Зрозум╕ло, що при такому р╕зному ставленн╕ до сусп╕льно╖ формац╕╖ у пор╕внюваних ментал╕тет╕в не може бути однакового ставлення й до кл╕тинки держави - "подружжя", або у рос.вар╕ант╕ "супружество". За двомовними словниками ц╕ поняття вважаються р╕внозначними, однак символ╕зують зовс╕м р╕зне кор╕ння у мисленн╕. На Укра╖н╕ д╕вчата й хлопц╕ зустр╕чались ╕ знайомились м╕ж собою з молодого в╕ку. До шлюбу, у переважн╕й б╕льшост╕, ставали т╕ з них, м╕ж якими виникала вза╓мна приязнь, кохання, дружба. В давн╕й Рос╕╖ зустр╕ч╕ молод╕ до шлюбу вважалися аморальними, про парування молодих, як правило, домовлялись батьки 1, а молодих, так би мовити, спрягали докупи, вони були не "подружжям", а спряженою парою, "супругами". Як бачимо, у цих словах з однаковими (на сьогодн╕) ╕нформац╕йними сигналами стоять зовс╕м р╕зн╕ символи. Те ж бачимо й у пор╕внянн╕ сл╕в "шлюб" ╕ "брак". Слово "шлюб", тобто "злюб", символ╕зу╓ поняття вза╓много кохання, на що нема╓ й натяку у слов╕ "брак". Слово "шлюб", тобто "злюб", символ╕зу╓ поняття вза╓много кохання, на що нема╓ й натяку у слов╕ "брак". Тут найб╕льше шану╓ться не любов, н╕жн╕сть ("Москва слезам не верит"), сила - "брать" ╕ "спрягать". Ця в╕дм╕нн╕сть в ментальностях ч╕тко виявля╓ться й у таких поняттях, як праця, навчання, сп╕вроб╕тництво, тощо. Так слово "праця", пов'язане в укра╖нськ╕й ментальност╕ з прагненням до розумово╖ д╕яльност╕ ("п+рац╕о"), з прагненням до св╕тлого начала ("Ра"), а в рос╕йськ╕й мов╕ це поняття пов'язане лише з труднощами - "труд".

Якщо праця - для рос. ментал╕тету - це труднощ╕, небажане, то бажаним, тим що робиться "охоче", ╓ полювання - "охота". Укр. поняття "мисливець" (той, чия робота пов'язана з мисленням) ма╓ в╕дпов╕дником "того, хто захот╕в" - "охотника". Тод╕, як рос╕йська ментальн╕сть в центр ╕нтересу поставила полювання, то укра╖нська - хл╕боробство.

Хл╕боробська праця на Укра╖н╕ - найб╕льш шанована. Вона прир╕вняна тут до молитви. Слово "орати" перв╕сно означало не ст╕льки розворошувати землю для с╕вби, ск╕льки "священнод╕йствувати". Слово походить з ритуалу хл╕боробського культу Бога Ора (╕постас╕ того ж св╕тлого начала "Ра"). Рос. в╕дпов╕дник - "пахать" (розпанахувати, розпахувати) аж н╕як не пов'язаний ╕з священнод╕йством 2. Творцям поняття "пахать" хл╕боробський культ був чужим, про що св╕дчить вживання слова "орать" у значенн╕ "кричати", "галасувати", слова "орава" в значенн╕ галасливо╖ юрби. Це наводить на думку, що давн╕й ар╕йський (ор╕йський) обряд оранки, пов'язаний з проголошенням молитви, був не т╕льки чужим, але й незрозум╕лим для угро-ф╕нських предк╕в рос╕ян, якщо вони сприймали його лише як невпорядкований крик ╕ галас.

Зауважимо, що культ сонячного бога Ора шанувався ус╕ма ар╕йськими племенами ╕ народами, про що св╕дчать його сл╕ди у мовах ар╕йсько╖ групи. Так у грецьк╕й мов╕ "ора" означа╓ "урожай", у латинськ╕й - "прор╕кати" (зв╕дки слова "оракул", "оратор"); "ораре" в латин╕ означа╓ "молитись"; в англ╕йськ╕й мов╕ "ар" ма╓ значення золотого (сонячного) кольору ╕ разом з тим "того, що було ран╕ше", слово "оракул" - "пророцтво", "найсвят╕ше", "непорушна ╕стина" ╕ т.д. ╕ т.п.

Об'╓днання для сп╕вроб╕тництва чи яко╖-небудь ╕ншо╖ д╕яльност╕ - "сп╕лка" (в╕льне р╕вноправне, "з п╕л", тобто "з половини", об'╓днання) ма╓ рос. в╕дпов╕дник "союз" (тобто об'╓днання не в╕льне, а пов'язане "узами"). Аналог╕чно й слово "сп╕льник", тобто учасник "з половини", ма╓ рос. в╕дпов╕дником "союзник", або "сп╕вв'язень". Схильн╕сть до примусу як до основного засобу засобу розв'язання житт╓вих проблем проступа╓ ╕ в понятт╕ "подавляющее большинство", якому

Ненасильницьке мислення укра╖нського етносу можна знайти в ус╕х напрямах словотворення. Пор╕вня╓мо, наприклад, граматичну терм╕нолог╕ю: "в╕дм╕нок" (в╕д "в╕дм╕нний", "╕нший") ╕ "падеж" (в╕д "падати", "випадати"); "в╕дм╕нювання" (в╕д "в╕дм╕нку"); "склонение" (в╕д "склонять", пригинати). Пор╕вня╓мо рос. "мятеж" (в╕д "м'яти", "зминати") ╕ укр. "керувати", або "кермувати" (в╕д "керма", "керманича", того, хто сто╖ть за кермом, тобто (активно) працю╓ сам на в╕дпов╕дальн╕й д╕лянц╕, а не посила╓ ╕нших).

Вшанування творчих якостей людини характерне й для ╕ншихсловотворень укра╖нського ментал╕тету. Пор╕вня╓мо укр. "г╕дн╕сть" (тобто придатн╕сть до д╕яльност╕) ╕ його рос╕йський в╕дпов╕дник "достоинство" (тобто належн╕сть до багач╕в, тих що мають "доста" 3).

До соц╕ального спускання людини укра╖нський ментал╕тет виявля╓ тривогу, осуд, тод╕ як рос╕йський - байдуж╕сть. Пор╕вняймо укр. "злидар", "злидень" (негативно-тривожна оц╕нка "зло") ╕ рос. "нищий" (нейтральна оц╕нка, "н╕що"). Аналог╕чно укр. "злод╕й" ╕ рос. "вор". Старослов'янське "вор" означало межу, отже рос. "вор" - "той, що не визна╓ "меж" (без засудження цього вчинку). Так само "злочинець" (засудження) ╕ "преступник", тобто "той, що переступив" (теж без осуду). Разом з тим, укра╖нський ментал╕тет прагне м╕н╕мально принижувати людину, нав╕ть ту, що з╕йшла з доброчинного шляху. Так, наприклад, ж╕нку, що втратила цнотлив╕сть, укра╖нц╕ називають "пов╕я" (та що живе по "В╕ю", тобто за давн╕ми законами пунуально╖ с╕м'╖, яка не д╕лилась на шлюбн╕ пари); рос. в╕дпов╕дник цьому слову дуже образливий: "шлюха", "потаскуха".

У ключ╕ насильства виступа╓ й рос╕йське слово "пытка", в╕дпов╕дника до якого укра╖нський ментал╕тет взагал╕ не створив, задовольнившись латинським ("тортури"). Зате й укра╖нський ментал╕тет створив поняття "поступ", якого не ма╓ рос╕йська мова ("прогресс" - латинське слово). Те, що поняття поступу, зокрема як руху до знань ╕ св╕тла, характерне саме для укра╖нсько╖ ментальност╕, св╕дчить пор╕вняння ц╕ло╖ низки понять, пов'язаних з поступом як оволод╕нням знаннями. Якщо слово "образование" 4 означа╓ п╕дг╕нку п╕д певний "образ", "образец", досягнення чогось "образцового", то укра╖нське слово "осв╕та" означа╓ оволод╕ння знаннями, рухом до першо╖ ╕постас╕ Тр╕йц╕ - Св╕тла. Взагал╕, поняттям св╕тла пройнята ц╕ла низка фундаментальних понять укра╖нського ментал╕тету: СВ╤Т (рос. мир), всеСВ╤Т (рос. вселенная), СВ╤Тогляд (рос. мировоззрение), СВ╤Тозарний (рос. лучезарний), СВ╤Топравний (нема╓ рос. в╕дпов╕дника), СВ╤Тлочолий (нема╓ рос. в╕дпов╕дника) ╕ т.д. ╕ т.п. Нав╕ть укр. поняття "свято" походить в╕д божественного св╕тла святост╕, тод╕ як рос. в╕дпов╕дник - "праздник" походить в╕д поняття "праздност╕", тобто "неробства", "порожнеч╕".

"Св╕тло", "ясн╕сть" для укра╖нсько╖ ментальност╕ - найвища характеристика; для рос╕йсько╖ - найвищою ╓ сила, величина. Пор╕вняймо, наприклад, титули вищих посадових ос╕б: "ясновельможн╕сть" ╕ "величество".

У сво╓му г╕мн╕ укра╖нц╕ просять зберегти ╖х Батьк╕вщину ╕ просв╕тити ╖х; рос╕яни - зберегти царя ╕ дати йому силу, щоб настрашити.

Укра╖нц╕ шанують не упод╕бнення до зразка ("образованность"), а протилежну як╕сть - самобутн╕сть, особлив╕сть. Зв╕дси укра╖нськ╕ слова "особа", "особист╕сть", яким, за словниками, мають в╕дпов╕дати рос╕йськ╕ слова "лицо", "личность". Як бачимо, й тут нема╓ р╕внозначност╕, оск╕льки в першому раз╕ йдеться про поглиблену, внутр╕шню характеристику чогось особливого, неповторного, а в другому - про зовн╕шню. Слово "личность" походить нав╕ть не в╕д слова "лицо", а в╕д ще б╕льш зовн╕шнього, несутт╓вого, в╕д "личини", тобто маски.

Наведемо ще к╕лька пор╕внянь н╕бито р╕внозначних сл╕в: "захист" ("за+хист", тобто за власн╕ зд╕бност╕) - "защита" ("за+щит", тобто за щось); "звитяжець" (той що витягнув, п╕дн╕с вище) - "победитель" (той, що лишився живим "по б╕дах"); "перемога" ("пере+могти", тобто вище, н╕ж могутн╕сть) - "победа" ("по+бедах"); "л╕карня" (м╕сце де дають л╕ки, л╕кують) - "больница" (м╕сце де пану╓ б╕ль). Природно, що в╕д такого життя, яке в╕дбилось у рос╕йському ментал╕тет╕, алкоголь - ╓дине спас╕ння. Тому й "водка" для нього - л╕ки, ╕ творить в╕н це слово в╕д поняття л╕кувально╖ води, а не в╕д поняття пекучого вогню, як це бачимо в укра╖нськ╕й мов╕, де в╕дпов╕дником ╓ "гор╕лка", чи "паленка".

Можна й дал╕ наводити под╕бн╕ пор╕вняння, однак це, мабуть, буде зайвим, оск╕льки протилежн╕сть ментальностей, що стоять за словотворенням в обох мовах, очевидна й з наведених приклад╕в.

П╕дбиваючи п╕дсумки наш╕й перш╕й мандр╕вц╕ в океан р╕дних сл╕в, скажемо к╕лька сл╕в про п╕дводн╕ рифи та отруйн╕ теч╕╖, що ╕нод╕ трапляються в цьому океан╕. Отруйними теч╕ями ╓ лайки й брутальн╕ слова, а п╕дводними рифами - спрощений п╕дх╕д до розкриття глибинного зм╕сту слова, який породжу╓ дезинформац╕ю ("вор+скла", "у+горц╕" тощо), та бездумне користування спотвореними "ходячими" виразами. [...]

В╕д ненавмисних спотворень зм╕сту - риф╕в нашого океану - набагато небезпечн╕шими ╓ отруйн╕ теч╕╖ - лихосл╕в'я. Так╕ слова не хочеться вимовляти, але про них не можна й змовчати, оск╕льки вони несуть страшну загрозу для нашо╖ ментальност╕, мови й нашого ╕снування як самобутньо╖ нац╕╖. Особливо небезпечна матерщина, яка останн╕м часом мов смертельна отрута влива╓ться в океан р╕дних сл╕в.

Коли б╕льшовицьк╕ кремл╕вськ╕ володар╕ вир╕шили покласти край укра╖нському духовному в╕дродженню, до столиц╕ Укра╖ни був посланий Молотов. Не скидаючи шапки, в╕н вийшов на трибуну ╕ покрив в╕дб╕рним рос╕йським матом весь укра╖нський пров╕д, що з╕брався вершити подальшу долю Укра╖ни. Очевидц╕ розпов╕дають, що цей вчинок Молотова викликав шок, розгублен╕сть, в╕дчай. Слухач╕ були повн╕стю деморал╕зован╕, що полегшило присланим з Москви чек╕стам ╕ м╕сцевим нег╕дникам досить легко розправитися з урядом та парт╕йним кер╕вництвом Укра╖ни. За короткий час вони були роз'╓днан╕, ошельмован╕ й постр╕лян╕.

Ефективн╕сть матерщини в руйнуванн╕ сов╕ст╕ ╕ духовност╕ добре усв╕домлювали стратеги й тактики Кремля. Вони ввели ╖╖ до парт╕йно╖ ╕ державно╖ мови, вона рясн╕ла в усних висловлюваннях ╕ в державних документах. Був випадок, коли чек╕стськ╕ кати завагались, що чинити з д╕тьми ╕ дружинами "ворог╕в народу"? Вони подали список д╕тей на р╕шення парт╕╖, ╕ той самий Молотов наклав резолюц╕ю "расстрелять к ... матери!"

Оф╕ц╕йна матерщина з Москви за час╕в панування комун╕стично╖ парт╕╖ заф╕ксована не лише в документах орган╕в терору, а й у численних телетайпограмах на заводи ╕ в урядов╕ установи. В т╕ часи часто можна було чути не лише в╕д приватних ос╕б, а й в╕д рос╕йських теле- ╕ рад╕ожурнал╕ст╕в слова гордост╕ за "найсильн╕шу у св╕т╕" рос╕йську лайку.

У чому ж особлив╕сть рос╕йсько╖ нац╕онально╖ лайки? А в тому, що ця лайка втопту╓ в бруд, облива╓ нечистотами так╕ найсвят╕ш╕ для людини поняття як Бог, Душа, Мат╕р. Людей, що живуть без мату ╕ шанують мат╕р, душу ╕ Бога рос╕йська лайка буквально вибива╓ з кол╕╖, деморал╕зу╓, травму╓ ╖х почуття ╕ мислення, робить беззахисними. ╤ цей удар по псих╕ц╕ не уявний, а можна сказати, ц╕лком матер╕альний. Екстрасенси ╕ йоги знають, що в╕брац╕╖ грубо╖ лайки руйнують тонку матер╕ю астралу ╕ менталу, тобто руйнують середовище наших почутт╕в ╕ думок.

Чому ж не страждають в╕д цього матерщинники? А вони призвича╓н╕, вони ростуть в родинах, де лаються батьки й матер╕, бабус╕ ╕ д╕дус╕, д╕вчатка ╕ хлопчики ╕ закохана молодь... Все, що може зруйнуватись, - у ╖хн╕х душах вже зруйновано, вони призвича╖лись жити в словесному смород╕, отже можуть користуватися ним як збро╓ю в той же спос╕б як користу╓ться ф╕зичним смородом скунс. [...]

У короткому висв╕тленн╕ проблеми вза╓мозв'язку мови ╕ ментальност╕ та характеристики нац╕онально╖ особливост╕ цього вза╓мозв'язку не ма╓ можливост╕ охопити проблему в ус╕х деталях. Однак, спод╕ва╓мось, що основн╕ принципи структурування укра╖нсько╖ мови ╕ ментальност╕ вдалося виявити. Це да╓ змогу нам перейти до анал╕зу такого аспекту феномену укра╖ни, як ╖╖ культура, тобто зовн╕шн╕й, так би мовити, матер╕ал╕зований вияв ментальност╕.

Прим╕тки:

1. Яскраве пор╕вняння двох цих звича╖в зроблене Лесею Укра╖нкою у п'╓с╕ "Бояриня". ^

2. ╤ сьогодн╕ поняття "пахать" дуже далеке в╕д священнод╕йства. Воно широко використову╓ться в переносному значенн╕ для характеристики важко╖ невдячно╖ ╕ непрестижно╖ роботи. ^

3. Терм╕ни "доста", "достойн╕сть", "достоинство" виникли на тому етап╕ слов'янсько╖ ╕стор╕╖, коли число "сто" було найвищим ╕ вираз "до ста" означав найвищу заможн╕сть. Цей терм╕н живе ╕ в укра╖нськ╕й мов╕, але, переважно, в нижчих значеннях: "достаток", "досить" ╕ т.п. ^

4. Слово "просвещение" з'явля╓ться в рос╕йськ╕й мов╕ лише п╕сля орган╕зац╕╖ Петром I вищого учбового закладу у Москв╕ на баз╕ Ки╖вського ун╕верситету, званого "Ки╓во-Могилянська Коле╠╕я" ╕ ╓ прямим запозиченням з укра╖нсько╖ мови. ^

Уривок з книги:
Олекс╕й Братко-Кутинський. Феномен Укра╖ни. -
К.: Веч╕рн╕й Ки╖в, 1996. - 304с. ISBN 5-7707-8828-3
Стор╕нки 101-108